У тутешніх зірок є минуле

Досі цей девблог був про техніку, функції та сімейні історії. Сьогодні вперше він про дещо інше: про сюжет. Бо в Blocks Beyond The Stars він є — називається «Протокол VEGA», і розповідається він не в кат-сценах, а в речах, які ти знаходиш.

Починається тихо. Ти прокидаєшся на борту невідомого корабля. Бортовий голос називає себе VEGA, її пам’ять пошкоджена, і з усього, що вона колись знала, лишилася єдина базова директива: захищати людей. Тож ти починаєш робити те, що зазвичай роблять у блоковому світі, — копати, будувати, виживати.

Але потім ти знаходиш перші уламки корабля. І VEGA замовкає. Ідентифікаційний код цих уламків старий — і він споріднений із її власним.

Крок за кроком — із кожним кубом даних, кожним уламком, кожним відновленим фрагментом пам’яті — її пам’ять повертається. Спливає назва: Служба розвідників і першопрохідців. Вона справді існувала. Вона наносила на карту саме ті зорі, які ти зараз заселяєш. І вона не просто зникла — щось її знищило. Машини, що полюють на тебе там, назовні? Колись вони були нашими. Розвідники й вартові, створені, щоб досліджувати й захищати. Тепер вони лише полюють.

Це все, що ми розповімо. Скажемо лише одне: у сюжеті тринадцять розділів, він винагороджує допитливість, а не швидкість — і хто докопається до самого кінця, дізнається не лише, що сталося зі Службою, а й дещо про себе самого, чого ми тут точно не запишемо. 🚀

Що знищило Службу? Чому VEGA впізнає ідентифікаційний код уламків? І чому твоє виживання — її найвищий пріоритет? Відповіді там, серед зірок.

(До речі, Justus давно знає кінцівку й жодного разу не видав її під час тестування. Чесне слово.)