Вечори після роботи: як працює цей сімейний проєкт

У Blocks Beyond The Stars немає ні студії, ні бюджету, ні дедлайну. Є родина: я (Marcel) за клавіатурою, Justus (10) як нещадний головний тестувальник і генератор ідей, і Verena, яка не дає всьому цьому відірватися від землі. Як робиться гра за таких умов — погляд за лаштунки в буквальному сенсі.

Ритм. Розробка відбувається ввечері та на вихідних. Звучить як мало часу, і так воно є — але це привчає до дисципліни, якої іноді бракує більшим проєктам: коли на вечір лише дві години, найважливіше будуєш першим. Тим часом понад тисяча автоматизованих тестів стежать, щоб функція, зроблена на вихідних, не зламала вівторкову.

Цикл. Майже кожен реліз іде за одним і тим самим шаблоном: народжується ідея (часто за обіднім столом, часто від Justus), її будують, потім настає тестовий вечір — Justus отримує нову збірку, зазвичай без попередження, і за кілька хвилин знаходить те, що три тижні розробки проґавили. Його звіти про помилки починаються з «Тату, чому…» і точніші за багато записів у трекері. Потім ми виправляємо, випускаємо реліз, а девлог чесно розповідає, що знайшла дитина.

Відкритість. Увесь проєкт має відкритий код і таким залишиться. Тепер друзі тестують разом із нами, наша перша зовнішня контриб'юторка подарувала нам збірку для Linux, і сімейний проєкт потроху стає проєктом родини та спільноти. Саме такого розвитку ми й хочемо.

Навіщо. Бізнес-плану немає. Є хлопчик, який каже «мають бути справжні фабрики», і батько, який будує їх увечері. Усе інше — сервери, тести, релізи — лише механізм, який подбає, щоб це речення потрапило в гру, доступну кожному.